Звіт про організацію освітнього процесу у 2017/2018 н.р.

Протягом 2017 /2018 н.р. організація освітньої діяльності здійснювалась

відповідно до Указу Президента України від 13.10.2015р. №580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Базового компоненту дошкільної освіти, Концепції національно – патріотичного виховання дітей та молоді (затвердженої наказом МОН України від 16.06.2015р. №641), інструктивно – методичних рекомендацій «Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році» (додаток до листа МОН України від 13.06.2017р.          №1/9-322), «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період», «Про організації фізкультурно–оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» (додаток до листа МОН України від 02.09.2016р.        № 1/9-456), «Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами» (додаток до листа МОН України від 20.10.2016р. №1/9-561), «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах» (додаток до листа МОН України від 02.09.2016 р. №1/9- 454).

Педагогічний колектив працював над удосконаленням якості освітнього процесу у межах Базового компонента дошкільної освіти за комплексними програмами: програмою виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина» та програмою розвитку дітей від пренатального періоду до 3–х років «Оберіг»,парціальними програмами:програмою національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна – моя Батьківщина», програмою «Українське народознавство в дошкільному закладі», програмою з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку «Казкова фізкультура», програмно – методичним комплексом «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення», програмою художньо - естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості».

     Освітній процес у закладі дошкільної освіти здійснюється за прин­ципом інтеграції і підпорядковує освітні: розвивальні, виховні та навчальні за­вдання Базового компоненту дошкільної освіти єдиній меті - всебічному гармонійному розвитку особистості.

   Планування освітньої діяльності у яслах-садку здійснюється за режимними моментами відповідно освітніх ліній Базового компоненту.

Під час організації життєдіяльності дітей педагоги застосовують інтерактивні форми роботи: за видами - інтегро­вані, сюжетні, ігрові, тематичні, проектні заняття, за типами: фронтальні, підгрупові, індивідуальні, заняття парами, міні - заняття тощо. З метою стимулювання у дітей розвитку мислення, піізнавального інтересу, уяви, фантазії, пам’яті, інтелекту, дослідницької діяльності вихователі враховують індивідуальні особливості кожної дитини та спрямовують роботу на розвиток особистісних якостей. Під час занять, ігрової та рухової діяльності відбувається активна взаємодія дітей один з одним та з вихователем як рівноправним партнером. Це сприяє покра­щенню рівня навчально- виховних досягнень дітей за всіма освітніми лініями Базового компоненту дошкільної освіти.

     У яслах - садку на високому рівні забезпечується процес формування логіко - математичних понять та сенсорного виховання дітей. Матеріал структуровано на основі ключових математичних понять: колір, форма, величина, геометричні фігури, кількість і лічба, множини, орієнтування у просторі і часі. Основні фо­рми організації роботи з формування елементарних математичних уявлень - іг­ри, індивідуальна робота, заняття, пошуково - дослідницька діяльність. У кожній віковій групі створено розвивальні центри за всіма освітніми лініями відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти. Завданням освітньої лінії «Дитина в сенсорно - пізнавальному просторі» є розвиток сенсорних здібностей у різних видах діяльності, поглиблення уявлень дітей про елементарну математику, формування звички користуватися сенсорним еталоном, набутими математичними уявленнями в різних видах діяльності. У 2017/2018 навчальному році моніторинг логіко - математич­ного розвитку дітей засвідчив, що якість знань покращилась у порівня­нні з 2016/2017 навчальним роком на 10%.Здійснюється поступовий перехід від сприй­мання математичного змісту в грі, побуті, спостереженнях та інших видах дія­льності до цілеспрямованого його осмислення і засвоєння на заняттях, у спіль­ній із ровесниками діяльності.

     Аналіз освітньої роботи за освітньою лінією «Дитина у світі культури» (зображувальна діяльність), засвідчив, що діти знайомляться з різними видами образотворчого мистецтва, скульптурою, українським народним декоративно- ужитковим мистецтвом, вчаться засобами мовлення передавати власні враження від занять образотворчою діяльністю, дитячих робіт на основі прикладу дорослого. Варто зазначити, що заняття із зображувальної діяльності інтегрують із заняттями з мовленнєвої, природничої, музичної дія­льності. Саме образотворче мистецтво: малювання, ліплення, аплікація забез­печують самовиявлення дітей, їх уяву, творчість, фантазію, стан душі. На заня­ттях із зображувальної діяльності вихователь Костельна Т.І. активно впроваджує нетради­ційні техніки малювання (кляксографію, монотипію, акватипію, малювання па­льчиком, рукою, штампування, малювання на мокрому папері тощо). Працює гурток з образотворчої діяльності «Чарівники» (керівник Костельна Т.І.). Під час засідань гуртка у дітей розвивається інтерес до українського народного мистецтва, естетики, почуття ритму і кольору; формується позитивне ставлення до образотворчої діяльності, почуття впевненості у своїх можливостях, виховується любов до української культури, мистецтва, працьовитість та охайність; діти вчаться малювати різноманітними техніками: пальчиками, долоньками, ляпкографією, монотипією, друкуванням, мильними бульками, набрезком, ниткографією, пір'ям. У кожній групі організована постійно діюча виставка дитячих робіт з малювання, ліплення, аплікації. Вихователі і батьки мають змогу простежити творче зростання кожної дитини, що відповідає ідеї особистісно - орієнтованого підходу.

     Робота з музичного виховання здійснювалася відповідно до інструктивно – методичних рекомендацій «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах» (додаток до листа МОН України від 02.09.2016р. №1/9-454) музичним керівником Дубинським І.М. Завдяки заняттям з музичного виховання у дітей виникає бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї; формується досвід музичних вражень; розвиваються музичні здібності, мислення і творча уява; вдосконалюється вміння слухати музику, розрізняти її інтонації, мелодію, змістове наповнення.

Діти із захопленням відвідували гурток з музичного виховання «Музичні краплинки», метою якого було спонукання дітей до музичної творчості, використання знайомих способів зображення образів, передача характеру пісень, використання діапазону дитячого голосу. Музика у яслах-садку використовується в усіх видах діяльності, як один із домінуючих засобів навчання дітей. Програмові завдання з музичної діяль­ності засвоєно дітьми на достатньому рівні, про що свідчать перегляди музичних занять, святкових ранків, розваг, концертів. Вихованці старшої групи Недогризюк Вероніка та Чехун Дарина посіли II місце у Всеукраїнському фестивалі – конкурсі «Зірки майбутнього» (м. Херсон, листопад 2017 рік)

     Покращилась робота з формування музично-ритмічних рухів завдяки тому, що у яслах-садку з дітьми працює керівник хореографічного гуртка «Чарівні промінці» Шкробато Я.С. Заняття з хореографії, робота гуртка сприяє розвитку рухової та ритмічної творчості, дитячої фантазії, наповнює дітей яскравими позитивними емоціями, формує швидкість та легкість орієнтування у просторі рухових образів. Керівник гуртка Шкробато Я.С. разом зі своїми вихованцями часто виступає на сільських свя­тах.

     Робота з національно – патріотичного виховання організована у яслах – садку відповідно до листів Міністерства освіти і науки України від 25.07.2016р. №1/9-396 «Про організацію національно – патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах»; від 20.10.2016р. №1-9/561 «Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами». Педагоги вдало поєднують різні форми організації дитячої життєдіяльності та залучають вихованців до різноманітних видів активності: ігрової, навчально – пізнавальної, комунікативно – мовленнєвої, предметно – практичної, рухової. Належна увага приділяється організації розвивального середовища. Так, у кожній віковій групі створено куточки національно – патріотичного виховання. У садочку облаштована «світлиця», яка прикрашена рушниками, килимами, вишиваними подушками, в якій зберігаються український національний одяг, предмети народного декоративно – ужиткового мистецтва, для організації тематичних занять з дітьми, театралізованих вистав, майстер - класів. Протягом навчального року для дітей молодшого дошкільного віку     працював гурток по ознайомленню із звичаями українського народу через театралізовану діяльність «Добринка» (керівник Карачинська В.М.), на заняттях якого передбачалися такі етапи активізації діяльності дітей:

-         пізнавальний, що характеризувався накопиченням знань про народне мистецтво;

-         емоційно – змістовий, завданням якого полягало у розвитку здатності до художньо – творчого переживання;

-         художньо – діяльнісний, що полягав у практичній реалізації засвоєних знань.

     Значну увагу педагоги Киселівського ясел – садка приділяють мовленнєвому розвитку дошкільнят. Кожен педагог плануючи роботу з дітьми, спирається не лише на вікові, а й індивідуальні особливості вихованців, що проявляється у темпі засвоєння дітьми знань та оволодіння мовленнєвими вміннями. Покращенню мовленнєвого розвитку дітей сприяє робота вчителя – логопеда Козак О.М., яка працює з дітьми старшого дошкільного віку над розвитком звукової культури, вдосконаленням літературного мовлення дошкільників, тренуванням м’язів та розвитком моторики артикуляційного апарату. За допомогою корекційних вправ домагалася правильної вимови всіх звуків рідної мови, уточнювала і поповнювала словниковий запас дітей. Для дітей молодшого дошкільного віку працював логопедичний гурток «Слухняний язичок» (керівник Козак О.М.). Під час роботи гуртка у дітей розвивали фонематичний слух, мовне дихання, артикуляційний апарат, вчили чітко вимовляти звуки, створювали умови для спілкування з однолітками та дорослими засобами усної народної творчості.

     У сучасних умовах значна увага приділяється запровадженню іноземної мови, яка розглядається як засіб спілкування і залучення до культури іншого народу. Вчитель англійської мови Мультян М.О. сприяє повноцінному і своєчасному розвиткові дітей у процесі оволодіння основами іншомовного спілкування, вводить їх у світ іншої культури, формує навички та вміння самостійно вирішувати найпростіші комунікативно – пізнавальні завдання в процесі говоріння та аудіювання, виховує звукову культуру й граматичну правильність мовлення шляхом розрізнення звуків іноземної мови та навчання дітей вимовляти їх правильно, з відповідною інтонацією.

     Фізичний розвиток дітей у яслах- садку здійснюється згідно з інструктивно – методичними рекомендаціями щодо організації фізкультурно – оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах (додаток до листа МОН України від 02.09.2016р. № 1/9 – 456).

     У яслах-садку створені умови для оптимального рухового режиму. Регулярне проведення обов'язкових фізкультурно-оздоровчих заходів: занять з фізкульту­ри, прогулянок, ранкової гімнастики, фізкультхвилинок, піших переходів, спор­тивних свят сприяє формуванню інтересу та позитивного ставлення до активної рухової діяльності, бажання досягати певних успіхів, долати перешкоди, особисті труднощі, отримувати м’язову насолоду від рухової діяльності.З метою формування у дітей стійкої мотивації до збереження свого здоровя, фізичного розвитку та фізичної підготовленості працюють гуртки з фізичного розвитку «Грація» (керівник Янзюк Н.М.), «Юні футболісти» (керівник Воротило С.В.) На заняттях з фізичного розвитку дітей використовуються здоров'язбережувальні технології: аеробіка, фітбол – аеробіка, степ – аеробіка, арт-терапія, казкотерапія, хромотерапія, стретчинг.

Традицією стало проведення спортивних свят «У гості до лісових звірят», «Малі Олімпійські ігри», «Козацькі розваги», «Спорт – здоров’я, спорт – це сила, що дають всім дітям крила». Доповнюють усі форми роботи з фізич­ного розвитку загартовуючи процедури (повітряні та сонячні ванни, ходьба влітку босоніж, провітрювання кімнат, дихальна гімнастика, умивання, миття рук та обличчя). Виконання програмових вимог з фізичного розвитку здійсню­ється з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, стану їхньо­го здоров'я. У спортивній залі є достатня кількість спортивного обладнання: м'ячі, обручі, скакалки, кеглі, гімнастичні лави, палиці, дуги, куби, предмети для ранкової гімнастики (хустинки, прапорці, султанчики). Значне місце у фі­зичному розвитку дошкільнят посідають прогулянки, піші переходи та туристичні походи. Ос­новна їх мета - оздоровлення дітей, удосконалення рухових навичок у природ­них умовах та розвиток фізичної витривалості. Особливе місце відводиться са­мостійній руховій діяльності як формі активізації рухового режиму.

     Педагогічний колектив ясел – садка у районному фестивалі-огляді на кращий стан фізичного виховання у заклад дошкільної освіти посів ІІ місце.

     Аналіз освітньої роботи за освітньою лінією «Дитина в соціумі», зазначив, що діти знайомляться із суспільним довкіллям та трудовим вихованням (формування навичок самообслуговування та долучення до господарсько-побутової праці). У своєму пізнанні дитина рухається від розуміння назв і призначення оточуючих предметів та явищ до розуміння причинно-наслідкових зав’язків у предметному та соціальному світі. Результатом взаємодії дитини з предметним та соціальним світом стає набуття життєвого досвіду, сформоване відповідальне ставлення до життя.

     Батьки є першим суспільним середовищем дитини, родина - провідним інститутом соціалізації. Батьки першими розкривають маленькій людині предметний світ. З метою задоволення потреб громадян, які з об’єктивних причин не можуть відвідувати ЗДО, у здобутті дошкільної освіти, здійснення соціально – педагогічного патронату, взаємодії з сім’єю, поширення серед батьків психолого – педагогічних та фізіологічних знань у яслах – садку працює соціальний педагог Лакуста О.В. Відвідуючи дітей, які охоплені соціально – педагогічним патронатом, вона прагне не лише дати дітям спеціальні знання, а, насамперед, розвивати пізнавальні психічні процеси, формувати комунікативну компетентність, готувати дитину до самостійного життя в соціумі. У своїй педагогічній діяльності соціальний педагог прагне збагатити індивідуальний досвід дітей новими життєвими враженнями, вправляти їх в умінні самовизначатися, допомагати собі, уникати негативних подразників.

Основним видом діяльності дошкільнят є гра. Основними завданнями за освітньою лінією «Гра дитини» відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина» є створення умов для виникнення, розвитку різних видів ігор (сюжетно – рольових, конструктивно – будівельних, театралізованих тощо), удосконалення у дітей вміння спілкуватися одне з одним під час гри, висловлювати власну думку, дотримуватися норм та етикету спілкування. Обладнання ігрових центрів здійснюється відповідно до Примірного переліку ігрового та навчально – дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2017 року № 1633. У кожній групі обладнано ігрові центри, куточки нас­трою, куточки усамітнення, іменні стільці, полички цікавих речей у відповід­ності до вимог програми та вікових особливостей дітей.

     Протягом року вихователі всіх вікових груп поповнили кількість іграшок, розвивальних ігор, демонстраційних та роздаткових матеріалів, художньої та методичної літератури для реалізації основних освітніх завдань.

     Вихо­вателі планують ігри в системі, згідно вимог Базового компоненту, використовують усі види ігор: сюжетно - рольові, настільно - друковані, будівельно – конструк­тивні, рухливі, дидактичні, ігри - розваги, музично - дидактичні, ігри - драма­тизації тощо. У кожній віковій групі створено картотеку дидактичних ігор. Значну увагу педагоги приділяють народним іграм з метою залучення дитини до минулого та сучасного української культури, знайомлять з українськими традиціями на прикладі народних ігор.

     Вихователі достатньо уваги приділяють конструктивно - будівельним іграм дітей. Молодші дошкільнята вміють конструювати за зразком, а старші - за схе­мою, за задумом, колективно та самостійно розподіляючи обов'язки.

     Під час ігор діти удосконалюють свої вміння, знання, вчаться давати прави­льну оцінку вчинкам оточуючих, вправлятися у виконанні правил моральної поведінки. У практиці закладу дошкільної освіти ігрова діяльність ін­тегрується з іншими видами діяльності: мовленнєвою, трудовою, мистецькою.

     При перевірках ігрової діяльності звертається увага на правильне використання часу, відведеному в режимі дня, тематиці сюжетних ігор, педагогічному ке­рівництву. За результатами перевірки надаються методичні рекомендації, інди­відуальні консультації.

     Вагоме значення у роботі ясел-садка надається створенню умов для організації трудової діяльності. Підібрані знаряддя праці для основних видів само­обслуговування, господарсько - побутової, колективної, художньої праці, праці в природі. Знаряддя праці відповідають віковим можливостям дітей, правилам безпеки та санітарно - гігієнічним вимогам, зберігаються у відповідному місці та доступні дітям лише за умови контролю вихователів. У групах дошкільного віку обладнано куточки чергування. Вихователі прагнуть привчати дітей до са­мостійності, до участі у спільній праці, до сумлінного ви-конання доручень, роз­вивати вміння використовувати обладнання за призначенням, застосовувати бе­зпечні прийоми роботи, додержуватись правил особистої гігієни, підтримувати порядок на робочому місці, естетично оформлювати вироби. Діти володіють трудовими навичками та вміннями відповідно до програмових вимог.

     Виховання у дітей трудових навичок здійснюється через ознайомлення дітей з працею дорослих під час екскурсій - оглядів, читання художньої літератури, розгляду ілюстрацій картин, дидактичних ігор тощо.

     За організацією трудового виховання ведеться постійний контроль з боку ви­хователя - методиста ясел-садка.

     З метою своєчасного виявлення, підтримки та розвитку обдарованості, при­родних нахилів та здібностей дітей на базі ясел-садка працює профільна група з художньо-естетичного напрямку. Зміст роботи профільної групи визначається Базовим компонентом дошкільної освіти та реалізується згідно про­грами виховання і навчання від 2 до 7 років «Дитина», парціальної програми художньо - естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості». Профільне навчання організовується через заняття, само­стійну художню діяльність дітей, гурткову роботу, екскурсії, свята, розваги.

У закладі дошкільної освіти розгалужена мережа гуртків, які працюють на безоплатній основі:

-   логопедичний гурток «Слухняний язичок», керівник Козак Олена Миколаївна;

-   гурток фізичного розвитку «Грація», керівник Янзюк Наталя Миколаївна;

-   музичний гурток «Музичні краплини», керівник Дубинський Ігор Миколайович;

-   образотворчої діяльності «Чарівники», керівник Костельна Тетяна Іванівна;

-   гурток «Юні кореспонденти», керівник Родіміна Лариса Володимирівна;

-   гурток «Водне та пісочне царство», керівник Нікітіна Алла Іванівна;

-   театральний гурток «Добринка», керівник Карачинська Валентина Миколаївна;

-   гурток «Казка», керівник Глушаченко Алла Михайлівна;

-   гурток «Казкове диво», керівник Тофан Тетяна Миколаївна;

-   хореографічний гурток « Чарівні промінці», керівник Шкробато Яна Сергіївна;

-   гурток «Юні футболісти», керівник Воротило Сергій Вікторович.

Показник охоплення дітей гуртковою роботою щороку зростає: 2016/2017 н.р. – 87 %; 2017/2018 н.р. – 89%.

     Ефективність використання педагогічних технологій значною мірою визна­чається обізнаністю педагогів. Науково-методичне інформування педагогів, розробка системи заходів спрямованих на розвиток їх творчого потенціалу, впровадження досягнень педагогічного досвіду, інновацій, їх практична реалі­зація здійснюється керівником ясел-садка Воротило С.О. спільно з вихователем – методистом Каплею Ю.О. Створено необхідні умови для формування та розвитку інноваційних проце­сів: банк даних про нові програми, рекомендації по впровадженню інновацій­них педагогічних технологій, організовано відповідну роботу з педагогічними кадрами, впроваджено нетрадиційні форми і методи роботи з дітьми, розробле­но систему щодо запровадження нововведень в освітню діяльність.

Педагоги активно впроваджують у практику роботи інноваційні технології:

-    ейдетику, зокрема вільні асоціації, пов'язані з   предметними     образами,

асо­ціації, пов'язані з геометричними формами, колірні, тактильні, предметні,

звукові, смакові, нюхові асоціації, асоціації, викликані друдлами;

- ТРВЗ (теорію розв'язання винахідницьких задач), зокрема метод «Мозко-­   вого штурму», метод перенесення властивостей з одного предмету на ін­ший, вправи - емпатії, бліц - опитування тощо;

-   ситуації виклику - прийоми непрямого спонукання дітей до активності;

- арт – терапію;

- казкотерапію;

- методику навчання дітей розповіданню за схемами (О.Білан, К.Крутій);

- дитяче експериментування в природі;

- гімнастики пробудження М.Єфіменка;

- пісочну терапію тощо.

     Інноваційні технології використовуються у різних формах організації роботи з дітьми: під час занять, спостережень, розваг, підготовчої роботи до продуктив­ної діяльності, індивідуальної роботи, роботи в малих групах тощо.

     У яслах - садку традиційною формою роботи є організація виставок творчості: фотовиставок «Життя садочку», «Для коханих мам», «Осінні фантазії», «Великодні дива». При оформленні тематичних виставок продумується зручне для перегляду розташування кожного експоната, біля кожного розміщується табличка з іменем дитини та назвою групи.

Методична робота у яслах-садку - це систематична, колективна та інди-віду­альна діяльність педагогічних працівників, спрямована на вдосконалення їхньої кваліфікаційної та професійної майстерності. Форми, методи, прийоми і засоби організації методичної роботи постійно творчо доповнюються, зба-гачуються сучасними досягненнями педагогічної науки, перспективного пе-дагогічного до­свіду.

     Уся робота з педа­гогічними кадрами ясел-садка спрямована на забезпечення сприятливих умов для творчого пошуку та виявлення творчих можливостей, дотримання Положення про методичний кабінет Киселівського ясел - садка.

     Методична робота організована таким чином, що педагоги мають змогу поповнити свої знання в області розвитку, виховання і навчання дітей, удосконалити вміння застосову­вати здобуті знання на практиці, розвивати свої творчі здібності та постійно підвищувати свою кваліфікацію.

     Протягом навчального року були проведені такі заходи: педагогічні ради: «Про завдання діяльності педагогічного колективу», «Засоби формування основ соціальної компетентності дошкільників», «Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти як основа подальшого успіху дитини в умовах безперервної освіти», «Підведемо підсумок роботи»; засідання МО «Сучасні педагогічні технології соціалізації дітей дошкільного віку»; нарада при завідувачу «Робота з батьками по створенню належних умов для успішної життєдіяльності та розвитку дітей в родині та ЗДО»; педагогічний тренінг «Розвиток творчих здібностей педагогів»; методичний ринг «Педагогічна майстерність вихователів»; майстер – клас «Вихователь може все, що завгодно»; семінар – практикум «Розвивальні ігри нового покоління як засіб розвитку інтелектуальних і творчих здібностей дітей дошкільного віку». Вихователь – методист Капля Ю.О. приймала участь у Всеукраїнській наукова-практичній конференції «Нова українська школа – діалог з  В. О. Сухомлинським», вихователі Лакуста О.В. та Родіміна Л.В. - у ІІІ Всеукраїнській (з міжнародною участю) науково – методичній конференції «Теоретико – методологічні основи розвитку освіти та управління навчальними закладами».

          Педагогічний колектив Киселівського ясел – садка взяв участь   у Всеукраїнському огляді педагогічних інновацій у дошкільній освіті (м. Київ, 2017 рік), отримав перемогу у IX Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій ( м. Черкаси, вересень 2017 року), посів I місце у районному етапі Всеукраїнського фестивалю – огляду кращого досвіду з організації просвіти батьків «Джерело батьківських знань» (квітень 2017 року).

     Із 01 вересня 2017 року по 01 червня 2018 року педагогічні колективи Киселівського ясел-садка та Киселівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів спільно працюють над реалізацією підсумкового етапу дослідно – експериментальної роботи регіонального рівня з теми: «Вплив інноваційного середовища на наступність та єдність дошкільної та початкової освіти дітей у контексті їх ранньої соціалізації», на якому здійснюється оцінка ефективності застосування інноваційних підходів до управління школою, стану підготовки педагогічних працівників до здійснення соціалізації дітей, підлітків і учнівської молоді, впливу компонентів соціалізуючого освітнього простору на сформованість соціальної компетентності школярів. Завданнями модуля дослідно-експериментальної роботи є здійснення вихідного моніторингу базових параметрів експериментально – дослідної роботи (рівень готовності керівника та педагогічного колективу до здійснення соціалізації особистості, вплив управлінських засобів на ефективність зазначеного процесу, рівень сформованості соціальної компетентності дітей); проведення експертизи результатів експериментального дослідження; розробка науково – методичних рекомендацій за темою дослідження; виявлення ступеня відповідності результатів експерименту меті і гіпотезі дослідження; розробка наукового звіту про результати експериментального дослідження.

Станом на 1 грудня 2017 року колективами Киселівського ясел – садка та Киселівської ЗОШ І-ІІІ ст. за відповідним змістовим модулем розроблена система управління процесом взаємодії дошкільного навчального закладу і загальноосвітнього навчального закладу, спрямована на створення організаційно – педагогічних умов формування готовності дитини до активної взаємодії із соціумом на основі середовищного підходу. Пропонована система розроблена з урахуванням сучасних вимог до дошкільної освіти та управлінської діяльності керівників ДНЗ та ЗНЗ. Вона має шестирівневу блокову будову і містить структурні елементи (блоки): організаційної роботи (забезпечує реалізацію загальних підходів до управління і організації роботи ДНЗ та ЗНЗ), методичної роботи (об’єднання зусиль педагогів ДНЗ та ЗНЗ, підвищення професійної компетентності), діагностики індивідуальних особливостей дітей (диференціація дітей за соціальною компетентністю, виявлення їх індивідуальних особливостей), навчально – виховної роботи (проведення навчально – виховних заходів, створення єдиного навчально – розвивального простору), взаємодії з батьківською спільнотою (організація психолого – педагогічної просвіти батьків), контролю та аналізу результатів (з метою виявлення проблемних питань, надання своєчасної допомоги, визначення нових цілей та перспектив).

     Для ефективного упровадження запропонованої системи управління процесом взаємодії ДНЗ та ЗНЗ щодо реалізації завдань дослідно – експериментальної роботи необхідно забезпечити виконання таких організаційно – педагогічних умов: забезпечення єдиного навчально-методичного середовища з метою підвищення рівня готовності педагогів ДНЗ та ЗНЗ до ранньої соціалізації дітей, зростання їх фахової компетентності; упровадження системного підходу до управління предметно-розвивальним середовищем дитини на основі єдиної медико-психолого-педагогічної діагностики розвитку та соціальної адаптації дитини; застосування соціально-педагогічних механізмів управління взаємодією дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів щодо формування соціальної компетентності дітей; створення єдиного освітнього простору «Дитячий садок – школа - родина» щодо забезпечення плідної взаємодії педагогів ДНЗ, батьківської спільноти, вихованців, селищної громади, щодо формування у дошкільників соціальної адаптації та готовності до школи; сумісне проектування індивідуального освітнього маршруту дитини; узгодження завдань, змісту програмового матеріалу, зокрема його поступове ускладнення, розширення і поглиблення тих знань, умінь, навичок, які засвоєні на попередньому етапі, перспективна спрямованість на вимоги наступного етапу навчання, узгодження методів навчальної діяльності дітей в ДНЗ та ЗНЗ.

     Укладено методичні рекомендації «Засоби набуття соціального досвіду дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку», у яких розглядається проблема соціалізації дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; пропонуються засоби набуття ними соціального досвіду, зокрема: засоби дитячої журналістики, екскурсій, інформаційний компонент соціалізуючого простору. Методичні рекомендації схвалені засіданням кафедри теорії і методики виховання, психології та інклюзивної освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» (протокол №2 від 12.10.2017р.).

     Практичні матеріали з організації взаємодії закладу дошкільної освіти з батьками щодо забезпечення успішної соціалізації дошкільників узагальнені творчою групою педагогів у складі: Глушаченко А.М., Лакусти О.В.,   Нікітіної А.І., Тофан Т.М. у методичних рекомендаціях «Соціалізація дітей в родинно – освітньому просторі: праксеологічний аспект», схвалених науково – методичною радою районного методичного кабінету КУ «Районний центр обслуговування закладів освіти» (протокол № 2 від 21.02.2018р.).

     Протягом навчального року були проведені спільні заходи для педагогів Киселівського ясел – садка та Киселівської ЗОШ І-ІІІ ст.:

-        засідання педагогічної ради з теми: «Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти як основа подальшого успіху дитини в умовах безперервної освіти»;

-        міні–педрада «Діяльність педагогічного колективу щодо створення умов для успішної соціалізації дошкільників»;

-        цикл семінарських занять «Засоби формування соціального досвіду дітей»;

-        взаємовідвідування занять, уроків, свят;

-        дні відкритих дверей;

-        психологічні та комунікативні тренінги для вихователів й учителів;

-        спільна виставка педагогічної літератури, програм, інновацій дошкільної та початкової ланок освіти;

     З метою налагодження партнерських стосунків між батьками і педагогами; психолого-педагогічна просвіта батьків; організація злагодженої співпраці з розвитку, виховання і навчання дітей; виявлення й аналіз чинників, що впливають на ефективність співпраці дошкільного закладу і сім’ї; визначення й забезпечення умов для гармонізації виховних впливів на становлення особистості з боку сім’ї та педагогічного колективу; активізації просвітницької роботи з батьками у питаннях формування їхньої психолого-педагогічної та юридичної компетенції ведеться систематична робота з батьками:

-        організовано консультативний пункт на базі ЗДО «Стежинка до школи» для батьків, з метою забезпечення взаємодії між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом у наданні психолого – педагогічної допомоги батькам у розвитку, вихованні і навчанні дітей відповідно до їхніх задатків, нахилів, здібностей;

-        розроблено пам’ятки та рекомендації батькам майбутніх першокласників;

- проведено анкетування батьків практичним психологом «Чи готова ваша дитина до навчання в школі?»;

- створено інформаційний куточок для батьків «На порозі школи» з порадами вихователів, практичного психолога, логопеда та медичної сестри;

- організовано вихователем – методистом тематичні виставки спеціальної літератури для батьків майбутніх першокласників щодо всебічної підготовки дитини до школи;

- проведено тестування дітей щодо готовності до навчання у школі: діагностування рівня сформованості нової внутрішньої позиції майбутнього школяра Т.А. Ніжнова; діагностика дітей за методикою «Соціальна шкала зрілості Керна – Йєрасика»; складання психологічного портрету старшого дошкільника;

- організовано зустрічі батьків з майбутніми вчителями;

- проведено лекторії: «Спільна робота дитячого садка та сім’ї в підготовці дітей до школи», «Як допомогти дитині підготуватися до шкільного навчання?», «Психологічна готовність дітей до школи»; ділову гру «Ваша дитина – майбутній першокласник»; батьківські збори «Готовність сім'ї та дитини до шкільного навчання».

        На початку навчального року складається план взаємовідвідування занять та уроків, надаються рекомендації. У порівнянні з 2016/2017 навчальним роком кількість взаємовідвідувань у 2017/2018 навчальному році збільшилась.

     Вихованці ясел - садка постійно беруть участь в урочистій лінійці 1 верес-ня, святі останнього дзвоника. Педагоги школи - постійні учасники свят та розваг, конкурсів, зокрема випускного свята «Подорож по морському дну».     Школярі залучаються до участі у святах, виготовленні іг­рашкових подарунків, підготовці для дітей драматизації казок та концертів ху­дожньої самодіяльності. Вихователі дітей старшого дошкільного віку проводять екскурсії до школи, в ході яких діти ознайомлюються з територією та приміще­нням школи, бібліотекою. У результаті тісної взаємодії педагогів в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку здійснюється безболісний і успішний перехід дітей з дошкільного навчального закладу до школи.

     Спостерігається взаємодія у роботі педагогічних колективів навчальних закладів та узгодженість мети, змісту, методів у роботі з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з урахуванням їхніх вікових особливостей, утворення цілісного простору для реалізації в освітньому процесі перспективної системи розвитку, виховання і навчання особистості кожної дитини.

     Необхідно відзначити, що науковим керівником дослідно – експериментальної роботи Назаренко Людмилою Миколаївною забезпечується постійний науково – методичний супровід дослідно - експериментальної роботи.

     Як позитивний факт, слід відзначити, що завдяки здійсненню дослідно – експериментальної роботи не лише зросла фахова компетентність педагогів, але й активізувалась їх інформаційно – видавнича діяльність. Так, протягом 2017/2018 року опублікували матеріали з досвіду роботи 8 педагогів Киселівського ясел – садка у науково – методичному журналі «Таврійський вісник освіти».

Показник

2013 рік

2018 рік

Рівень фахової компетентності педагогів

25%

81%

Інформаційно - видавнича діяльність

17%

75%

Так протягом 2017/2018 навчального року надрукували статті:

  • Воротило С.О. Система взаємодії управлінського складу дошкільного навчального закладу та загальноосвітнього навчального закладу щодо реалізації принципу наступності.//Науковий пошук молодих Збірник статей аспірантів та магістрантів, 2017
  • Лакуста О.В. Шляхи підготовки вихователів ДНЗ до соціалізації дітей дошкільного віку.Таврійський вісник. Науково – методичний журнал. – 2017.- №4 (60)
  • Воротило С.О. Засоби набуття соціального досвіду дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку: методичні рекомендації Воротило С.О., Ковальчук Н.А. Засоби набуття соціального досвіду дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку: методичні рекомендації/С.О. Воротило, Н.А. Ковальчук. Херсон, 2017.-158с.
  • Лакуста О.В. Самоосвітня діяльність як умова професійного розвитку вихователів сучасного дошкільного навчального закладу.//Теоретико – методологічні основи розвитку освіти та управління навчальними закладами: матеріали ІІІ Всеукраїнської (з міжна-родною участю) науково – методичної конференції (05 грудня 2017 року, м. Херсон): в 2 ч./ за ред. Кузьменка В.В., Слюсаренко Н.В.- Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» 2017.- Ч.І.- 271 с.
  • Родіміна Л.В. Організаційно – педагогічне забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти (з досвіду роботи).//Теоретико – методологічні основи розвитку освіти та управління навчальними закладами: матеріали ІІІ Всеукраїнської (з міжна-родною участю) науково – методичної конференції (05 грудня 2017 року, м. Херсон): в 2 ч./ за ред. Кузьменка В.В., Слюсаренко Н.В.- Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» 2017.- Ч.І.- 271 с.
  • Лакусти О.В., Тофан Т.М. В стилі ретро, в стилі джаз. Ідея випускного свята.//«Дошкільне виховання», 2017. №3
  • Воротило С.О. Система управління процесом взаємодії дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів щодо реалізації принципу наступності.//Матеріали ІХ Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій/ [Упор. Назаренко Г.А.].- Черкаси: ЧОПОПП, 2017.- 264 с.
  • Творча група педагогів у складі Глушаченко А.М., Лакусти О.В., Нікітіної А.І., Тофан Т.М. Соціалізація дітей в родинно – освітньому просторі: праксеологічний аспект (методичні рекомендації).// Соціалізація дітей в родинно – освітньому просторі: праксеологічний аспект (методичні рекомен-дації)/ КУ «РЦОЗО» Білозерської районної ради, 2018р. – 140с.
  • Капля Ю. О. В. О. Сухомлинський про організацію навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку.//Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.-Херсон, 2018.-265 с.

     Узагальнюючи викладене, підкреслимо, що лише в тісній співпраці колективів дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів, батьківської спільноти, їх залучення до спільної творчості діяльності та дослідно – експериментальної роботи народжуються найкращі ідеї, найоптимальніше реалізується задумане, лише спільними зусиллями можна досягти найкращих результатів у навчанні, вихованні та розвитку дітей.

     Відповідно до Інструкції про ділову документацію у дошкільному навчально­му закладі документація ведеться державною мовою. Також забезпечується по­стійний контроль за її веденням та відповідністю оновленій номенклатурі справ ясел-сад­ка. У структурі внутрішнього контролю є питання з перевірки стану докумен­тації, результати якої відображено у довідках та наказах.

     З метою вдосконалення освітнього процесу, підвищення результативності діяльності колективу у ЗДО створена система внутрішнього контролю, яка включає такі на­прями: діагностика професійних здібностей працівників, моніторинг навчаль­но - виховних досягнень дітей, організація життєдіяльності вихованців, контро­льно - аналітична діяльність, виконання посадових обов'язків працівниками, організація харчування дітей тощо. Для ефективності роботи використовуються різ­ні види контролю: комплексний, тематичний, поточний, порівняльний, епізо­дичний, вибірковий. проводиться внутрішній контроль. За результатами складаються довідки, розробляються рекомендації.

     З метою перевірки готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі використовується комплексний контроль, який передбачає вивчення ор­ганізації життєдіяльності дітей за освітніми лініями Базового компоненту дошкільної освіти.

     Ефективним є поточний контроль, який носить системний, варіативний і про­гностичний характер та спрямований на корекцію діяльності колективу. За ре­зультатами поточного контролю проводяться наради при завідувачу, виробничі наради, співбесі­ди з працівниками, педагогічні години.

     Усі види контролю використовуються з метою вивчення діяльності та забез­печення ефективної роботи всього колективу. Методика всіх видів контролю розроблена та систематизована у картотеці контролю за освітнім процесом. Окрім питань організації освітнього процесу, адміністрацією ясел-садка роз­глядаються питання організації харчування та літнього оздоровлення дітей, здійснення профілактичних заходів щодо запобігання захворюванням та трав­матизму серед вихованців, відвідування ясел-садка. Робочі матеріали перевірок систематизуються і зберігаються як управлінська інформація. За результатами перевірок видаються накази, довідки, які розглядаються на педагогічних та ви­робничих нарадах, нарадах при завідувачу, педагогічних годинах.

     Робота ясел-садка і родини базується на принципах взаємозв'язку, творчої співпраці, об'єднання зусиль вихователів, батьків, громадськості у гармоній­ному розвитку і становленні кожної дитини. Серед напрямів гуманізації вітчизняної дошкільної освіти особливе місце посідає проблема організації співпраці дошкільного навчального закладу і сім’ї щодо забезпечення повноцінного і всебічного розвитку дитини. Взаємодія з батьками – це напрям діяльності дошкільного навчального закладу, який був і залишається одним із найважливіших.

     Ефективна робота ЗДО неможлива без активного залучення родини до участі в освітньому процесі, підвищення педагогічної культури батьків. Для цього необхідно змінити традиційні педагогічні підходи на результативніші, цікаві сучасним батькам.

     Батьки й педагоги мають об’єднатися у виборі й дотриманні базових цінностей, у мудрій любові до дитини. Педагогічний колектив сприяє під­вищенню педагогічної та психологічної компетентності батьків відповідно до методичних рекомендацій щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців, залучає їх до активної участі у роботі закладу та групи. Керівним органом такої співпраці є рада закладу, яка об'єднує представників педагогічного колективу, батьків, громадськості, і має за мету виховання здорової, творчої, компетентної особис­тості.

     У роботі з батьками урізноманітнено форми і методи роботи. Співпрацюючи з батьками практикуємо проведення батьківських зборів, засіда­нь школи молодих батьків, трудових десантів по озелененню та благоустрою те­риторії ясел-садка, консультацій, бесід за круглим столом, анкетувань, тренінгів, проектів, відвідувань дітей вдома, сімейних вечорів, експрес – інформацій, конкурсів то­що. Заслуговує на увагу проведення родинних свят: «Свято осені», «Масляна»,», «Для коханих мам», «Країна любові», «Казковий вернісаж», «День сміху», спортивних свят «Подорож у казку», «Спорт – здоров’я, спорт – це; розваги «Весела коляда»; родинних фольклорних свят календарного циклу «Великодні дива», «Йде у гості коляда», «Святий Миколай».

     Ро­бота з батьками будується на принципах доброзичливості, оптимістичності, привітності в стосунках, толерантності, залучення батьків до оцінювання успі­хів дитини, прогнозування перспектив її розвитку. Уміння вислуховувати ба­тьків, намагатися зрозуміти їх проблеми, допомогти прийняти обґрунтоване пе­дагогічне рішення заохочують батьків до участі у спільній роботі. Вирішальний вплив на ефективність роботи з розвитку дитячої індивідуаль­ності, її соціалізації здійснює узгодженість діяльності вихователів та вчителів школи, їх спрямованість на співпрацю з батьками щодо розвитку дитини та її підготовки до школи.

     Батьки активно цікавляться життям групи та закладу, беруть участь у підго­товці атрибутів, роздаткового та демонстраційного матеріалів, у пошитті кос­тюмів, проведенні ремонтів, придбанні дидактичних ігор та методичних посіб­ників, покращенні розвивально - ігрового середовища. Активізувалась участь батьків у різних заходах у порівнянні з минулим роком.

2016/2017 н. р.

85%

2017/2018 н. р.

87%

     Аналіз захворюваності дітей проведений на основі даних річного статистич­ного звіту, що базується на матеріалах медичної документації, яка ведеться що­денно свідчить про зниження захворюванос­ті:

-         2017 р.- 5 %;

-         2018 р.-3 %

     Цьому сприяла цілеспрямована медико- профілактична робота, зокрема, до­статня рухова активність дітей, прогулянки на свіжому повітрі, чітке дотримання режиму дня та санітарно- гігієнічних вимог, систематичне проведення ще­плень, організація санітарно- просвітницької роботи, робота інструктора з фізичної культури, облаштування окремої спортивної зали, виго­товлення нетрадиційного фізкультурного обладнання.

     Завідувач господарством та старша медична сестра щоденно контролюють саніта­рно - гігієнічний стан групових кімнат, харчоблоку, приміщень закладу. Систематично проводять­ся бесіди з працівниками з питань особистої гігієни, правил миття посуду, профілактики хвороб, дотримання вимог санітарного законодавства.

     Забезпечується своєчасний медичний огляд працівників та дітей дошкільного навчального закладу. Усі обстеження зафіксовані в особових медичних книж­ках.